Давнє мистецтво Помор’я XIV-XVIII ст.

На першому поверсі Слупського замку в чьотирьох залах репрезетовано мистецтво Помор’я від XIV до XVIII століть. Більша частина експонатів походить з теренів нинішнього Середнього Помор’я, тобто з околиці Слупська, Дарлово, Кошаліна і Колобжега. Доповнюють експозицію поодинокі предмети з різних куточків Європи (в тому числі поза нею), а також пам’ятки ХІХ століття.

В першій і другій залах репрезентовані памятки середньовіччя, зокрема скульптура і різьблення. Можна нарахувати понад 60 предметів поморської колекції готичної скульптури, що представлена майже цілою. Варто додати, що вона є одною з найбільших колекцій такого типу в Польщі. Виконані переважно маргінальними майстрами, ці твори мають характер народного мистецтва і відрізняються простотою, наслідуючи водночас європейске мистецтво. Виняткові твори належать до передових. Це скульптури, повязані з Майстром Пасії Хочівельської, а також з Майстром Барельєфу Стрелінського.

Останній автор, який походить, вірогідно, з Південої Германії, залишив свої твори в соборах, що відносяться до слупських норбетанків. В експозиції можна побачити скульптури Святих Катерини та Варфоломія, барельєфну композицію “Родина Марії” (популярна тематика на теренах Германії), а також “П’єту”. Цей твір приковує увагу винятковою майстерністю виконання, надзвичайною емоційною проникливістю. До творчого доробку цього майстра відноситься також підсвічник у формі Мадони з Немовлям, що висить в експозиції “З минулого Слупська”.

Серед експонатів репрезентовано фрагменти багаточасного (поліптиху) вівтаря з постцистеріанського костьола в Букові Морському — це единий малярській твір зі всієї середньовічної колекції музея. Ймовірно, він походить з майстерні, повязаної з останнім замовником кляштору аббатом Хенрикем Крессе (1510-1535).

В третьому залі, так званому ренесансному, репрезентовано численні меблі, гобелени, блюда, картини, а також військові обладунки XVI-XVII століть. Ці па’мятки дозволяють уявити собі, якого типу предмети уживалися мешканцями Слупського замку і прикрашали його внутрішні покої в період існування розкішної резиденції Грифітів.

Варто звернути увагу на дві шафи. Одна з них, що виглядає велично, прикрашена інтарсією і різним декором. Вона походить ймовірно з Сілезії. Її верхня і центральна частини були виконані наприкінці XVI та упродовж XVII століть. Друга шафа, значно скромніша і архаічніша по формі, походить з теренів Помор’я і є виробом ремісничим.

На стінах можна побачити два великоформатні гобелени XVII століття фламандського походження з міфологічними сценами. На одному зображена римська богиня Флора, на другому — фрагмент з грецької міфології — Мелеаг, що передає Аталанті голову калідонського бика.

Наступна експозиційна зала присвячена мистецтву нового часу на теренах Помор’я. Експонати, що презентовані в її першій частині, походять головним чином з поморських костьолів. В 30-і роки XVI століття князі поморські визнали евангелічну віру, що вплинуло на оздобу і обладнання святинь. Слупський музей має у своєму зібранні велику кількість епітафій, памяток посмертних, які були створені на згадку про померлих шляхтичів та доброчинців гміни (наприклад, міщан та ремесників), що були поховані в підземелях костьолів. В екзпозиції можна звернути увагу на найцікавіші з них: епфітафію Йохана Георга Вуйтхена, багато оформлену різьбленням, малярські епітафії з морською тематикою, що присвячені родині Блум (з Дарлово), а також ріьблення, що є частиною знищеної епітафії Ернеста Богуслава Подевільса (з Жукова).

В цей частині зали, у двох залізних розмальованих скринях, ми репрезентуємо також частину зібрання нумізматичного. В меньшій скрині, в так званій скарбничці, зберігаються монети поморські. Початок грошового обігу на Помор’ї датується другою поливиної XII століття. То були часи панування герцогів Богуслава І і Казимира І. Варто поглянути, передусім, на два дукати 1633 і 1635 років. На аверсах монет зображені стоячі постаті останнього правителя роду Грифітів, герцога Богуслава XIV, навпаки на реверсах — великий герб Герцогства Поморського. Черговим цікавим зразком нумізматики поморської є відкарбований за часів Богуслава XIV тайлер (тобто груба срібна монета) 1628 року. На аверсі видно бюст князя, навпаки, на реверсі — дев’ятичасний гербовий щит з гербом Помор’я. До найдавніших з репрезентованих монет відносяться міські динари. В XV столітті всі великі міста західного Помор’я мали право мати власний монетний двір, яке було отримано внаслідок купівлі або через герцога. Мотиви, що використані на дрібних срібних монетах, дозволяють віднести їх до конкретних міських монетних дворів.

У великій скрині, що колись слугувала, касою міста Слупська, ми можемо показати фрагменти двох скарбів: з Гарська і Влинкова. Слід звернути увагу передусім на динар Болеслава Хороброго, відкарбований після 992 року. Вірогідно, що то є найстарша польська монета (в Польші зберігаються тільки два екземпляри). На її аверсі знаходимо архаїчний напис з іменем правителя, а також стрілу на тлі куста з 6-тю гілками, визначеного як “Дерево життя”. На реверсі зображений рівнокінцевий хрест з рукавами перехрестя, що завершуються коліщатками.

На виставці можна побачити також зразки живопису релігійного — сцену поклоніння пастерів, Христа з дітьми, сцени пасійні. Всі ці зображення характеризуються специфічним “наївним” способом малювання, що свідчить про маргінальний осередок виконання твору.

Цілком досконалим стилістично є великих розмірів портрет пастора Міхава Мостніка (латинею Pontanusa, по-німецьки Brüggemanna або Brückmanna, 1583-1654), який приписивається пензлю Анджея Стеха, відомого художника, який народився у Слупську, і пов’язаного з художнім середовищем Гданська. Він працював в другій половині XVII століття.

Мостнік, який працював на замовлення герцогінь Ердмути і Анни де Крой, став відомим завдяки перекладу молитовника на мову місцевого населення. Він діяв через вплив протестантів, які вважали з необхідне звершувати молитву на рідній мові, а ні на незрозумілій латині. По боках від образу Мостніка зображено генеалогічне дерево герцогів Поморських з датами, а також зображення членів родини Грифітів.

Доповненням цієї частини експозиції є вироби золоті та олов’яні, репрезентовані в вітринах. Тут знаходимо начиння літургійне, що походить з поморських костьолів: підсвічники, чаші і дарохранительниці. Виняткової уваги заслуговують олов’яні миски для хрещення з парафії в Загужици.

Срібна чашка з Аугсбурга є одним з предметів скарбу фон Кайзерів, репрезентованого на виставці ”З минулого Слупська”. Виконана в 1599 році, вона належить до найдавніших зразків золотарства аугсбурзького з колекцій публічних в Польші. В тій самій вітрині демонструємо вироби латунні, а в сусідній — олов’яні. В давні часи то був популярний матеріал, з якого виготовлялися подсвічники, тарілі, миски, ложки, мірні чашки, кухлі. Будучі дешевшим від срібла, олово полірувалося, завдяки чому ефектно імітувало матеріал шляхетний.

В одному з еркерів репрезентовано меблі гданські, а також моделі вітрильників, що нагадують про контакти Слупська з морем і портовими містами.

Остання частина виставки присвячена поморським палацам. На жаль, збиткі воєнні та наступне занедбання не дозволяють в повній мірі в наш час осягнути спадок шляхетських родів цієї землі. Більшість пам’яток загинула або була знищена в ті часи, коли палаци були перетворені на державні господарчі садиби або школи. Серед предметів, що зберіглися, особливо вишуканими є кутова шафа, що походить з палацу в Щецині, секретер з палацу в Кронгу (палац тепер функціонує як готель), а також невеликий буфет, що походить з садиб околиці. В ньому репрезентовано порцеляну з популярної Берлинської мануфактури та з Місні. Стіни в цій частині зали прикрашені портретами родини Шпехт (Specht) і Рімер (Rimer). Перед Другою світовою війною вони знаходилися в Об’єзді. Згодом після війни передано їх до Слупського музея. Тепер вони є єдиними з небагатьох портретів поміщиків, які зберігаються в нашій колекції.