Скарби Герцогів Поморських
Перша виставка, яку можна побачити в партері — це “Скарби герцогів Поморських”. Тут репрезентовані перш за все пам’ятки останніх мешканців Замку, зокрема останніх представників правлячої на Помор’ї династії Грифітів, тобто герцогині Анни де Крой та її сина Ернеста Богуслава де Крой.
Анна народилася в 1590 році як наймолодша дитина Герцога Поморського Богуслава ХІІІ та Клари, герцогині брауншвейг-льонебурської. В 1619 році Анна вийшла заміж за Ернеста, Герцога Крой і Аршот. Подружнє щастя не було довгим, бо через рік герцог помер підчас однієї з військових компаній під Опенхаймом над Рейном. Анна , як протестантка, опиналася в центрі конфлікту з католицькою родиною чоловіка, внаслідок чого разом з сином Ернестом Богуславом залишила помешкання в Фінштінген і повернулася на Помор’є. Герцог Богуслав ХІV, старший брат герцогині, надав їй маєток в Смолдині. Герцогиня оселилася в Слупському Замку, де і жила до самої смерті в 1660 році. Власність в Смолдині стала її літньою резиденцією. Анна була патронкою Михайла Мостніка — пастора, автора перекладу молитовника на мову місцевого населення словінців, а також стала фундаторкою костелу і його філії в Смолдині.
Герцог Ернест Богуслав прагнув поховати матір з урочистостями, як останню представительку роду Гріфітів. Похорон відбувався декілька днів, від 17 до 21 жовтня 1663 року, а турботи про увічнення пам’яті матері зайняли три роки. На виставці репрезентовано циновий саркофаг герцогині з карбуванням, виконаний Соломоном Гейслерем в Гданьску. Він має форму труни з ніжками у вигляді грифонів. На його поверхні можно знайти декоративні елементи із зображенням квітів — символу марнославства, роль яких в тому, щоби нагадати, що все земне є марнотою і швидко минає. Бокові стінки саркофагу декоровані гербами батьків і двох бабусь герцогині, в ізголов’ї саркофагу знаходиться гербовий щит Герцогства Поморського.
Такий самий порядок гербів репрезентований на гаптованих корогвах, що висять над саркофагом. Вони виконані в Гданьську при Георгії Лангего. Взяті в рами, вони були розвішані біля епітафії герцогині Анни і тривалий час знаходилися в інтер’єрі Замкового Костьолу (сьогодні це Костел Св. Яцка) аж до початку Другої світової війни. Деякі були сховані на даху Костьолу в Кобильницях і в 1971 році потрапили до зібрання музею. Це надзвичайно цінні речі, не тільки з уваги на майстерність їх виконання і добрий стан збереження, але й передусім враховуючи їх унікальність. Тому що збереглося вкрай мало корогв, що були виконаннані для поховальних обрядів.
Поруч з саркофагом Анни де Крой знаходиться саркофаг її сина герцога Ернеста Богуслава.
Ернест Богуслав де Крой народився в 1620 році в Фінштінгені. В 1634 році мав студіїї Університетські в Грифіїї (сьогодні це Грифсвальд). Все життя підтримував міцний зв’язок з матір’ю, про що свідчить той факт, що згідно з його останньою волею, він був похований біля неї в Слупському замковому костьолі. Як і його матір, він був меценатом мистецтв, між іншим був замовником органу для собору в Каменю Поморським, а також для Замкового собору в Слупську.
Передчуваючи неодворотність смерті, герцог зробив необхідні приготування до похорон, за його замовленням виконано, вірогідно в Гданьську, циновий саркофаг з богатим оздобленням мотивами квітів та гербів, що спирається на ніжки у вигляді гріфонів і львів.
Саркофаги Анни і Ернеста Богуслава після похоронного обряду були покладені в крипті Замкового Костьолу і знаходилися там непорушно аж до 1977 року, коли відбулося їх відкриття. Самі саркофаги та взяті з них рештки були піддані консерваційним заходам у Варшаві, після чого ці пам’ятки потрапили до експозиції Замку.
У вітринах на виставці репрезентовані речі з труни герцогині Анни, зокрема подушка та сукня з італійського шовкового оксамиту, а також з саркофагу Ернеста Богуслава плащ з шовкового оксамиту і атласу, який гаптований шовковими і металевими нитками, внутрішнє убрання, подушка з брокату, пончохи та штани до колін, виконані з тонкої шовкової тканини. Одежа була спеціально виготовлена на похорон. Вона була виконана з тканин високої якості, які були імпортовані з Італії та Франції.
В окремій вітрині можна побачити два браслети, інкрустовані золотом і сандаловим деревом, золотий з емалями хрест на стрічці, срібну плакетку, золоту обручку з емалями, персень з діамантом, а також золотий персень з п’ятнадцятью діамантами і датою смерті герцогині Анни. Ці персні та обручка були знайдені в саркофазі Ернеста Богуслава, який був похований зі скарбами, що залишила йому матір.
В тій самій вітрині знаходяться також пять медалей, які він замовив у знаменитих медальєрів з нагоди різних урочистостей. Передусім на увагу заслуговує медаль, виконана в 1668 році відомим гданьським митцем Йоганом Хена молодшим, який представив на аверсі персня самого герцога, а на реверсі “дикого мужа”, що спирається на вівтар і тримає в руці щит з гербом родини Крой.
В центральній частині виставки можна побачити портрет Анни Крой ХVІІ століття з вівтаря костьола в Смолдині. Цей образ був знайдений під час реставрації і переданий до музея.
Вистаку доповнюють два металевих підсвічника і срібний келих з патіною, які були закуплені Анною для костьола в Смолдині, а також пара срібних підсвічників, що були придбані Богуславом.
Навпроти входу до зала розміщено винятковий приклад мистецтва Помор’я — срібний вівтар з Дарлово. Першим фундатором цієї пам’ятки був герцог Пилип ІІ (1606 – 1636), найбільший меценат мистецтв з роду Грифітів. На замовлення Пилипа ІІ було виконапно 27 срібних плакеток з біблійними сценами. Замість того, ретабулум виконано з чорного дерева в 1636 році на замовлення герцогині Єлізавети, вдови Богуслава ХІV. З 27 плакеток зберіглося до нашого часу лише 8. Не зберіглося також більшості срібних прикрас, якими було декоровано ретабулум.
Біля віконної ніші, праворуч від вівтаря, знаходиться саркофаг герцогині саско-лаунбурзької Катерини Урсули, яка більшість свого життя провела в Слупську, разом зі своєю тьоткою – герцогинею Ердмутою. Саркофаг має просту форму скрині, злегка звужену до долу, з гравірованою декорацією, що репрезентує Розп’яття Христа з гербовим щитом і віршом з Біблії.
